Powered By Blogger

вторник, 15 октября 2013 г.

ИМЯ.

Иллюстратор Ксения Лаврова.

Новая Алиса в новом исполнении, что-то невероятное!
Что же делать какже быть, как мне книжку не хотеть...аааа.. ещё одна мечтушка))



понедельник, 7 октября 2013 г.

Годовщина в студии "Світ"

Радісна подія - студія "Світ" зустріла свою річницю святковим настрієм та радісними посмішками.

Отак радісно та креативненько наші педагоги зустрічають молодь, відправляючі цілі "вагони" натхненно-творчих дітлахів..

среда, 2 октября 2013 г.

Обожаемая Светлана Дорошева

Читающий?!

 У Светы ;    Фантуфль Бацалель,
Cоставитель снадобий,
переплетчик королевских кулинарных книг,
горлопан, мистик и панталонных дел мастеp....

неуловимое сходство  с СТА))).

вторник, 1 октября 2013 г.

День рождения!

Встреча у сосенки.
попили чайку...
поели тортику...
рулетику с печенюшками.....

Находка, всем кто любит сказки!


http://abetka.ukrlife.org/kazki.html http://abetka.ukrlife.org/kazki.html
 На картинке всё прилично и понятно.
Но ,это на первый взгляд, если не лень почитайте- это шедеврально!!!

Наталя ЗАБІЛА
ПРО БІЛОЧКУ ТА ЗАЙЧИКА, ВЕСЕЛИХ ПУСТУНІВ
 Ну белочка с зайцем, ну пустуни они- но откуда ни возьмись появляется черепаха, в украинском лесу, если кто знает скажите где черепахи с зайцами в контакте?

Iван АНДРУСЯК
КАЗОЧКА ПРО ЗАЙЧИКОВУ ЗНАХІДКУ

 Жив собі Зайчик – вушка-сплюшка. Ходив на базарчик, грався з мушками, купував моркву й капусту хрумку, а іноді й гризяв кору в садку. Одним словом, жив, як усі зайці, – аж раптом надибав зернятка оці..
зернятка оці.. - нет , ну вы только присмотритесь, вот так заканчивается предложение!Если я буду это читать ребёнку, какие такие ОЦІ?!!!!!!

Украинская сказка ?

Леший в моём представлении...нууууу...как-то так

Вот ведь ,интересная штука произошла сейчас со мной : Берём и заносим в поисковик- "Самые популярные украинские сказки", ответ- только обложки сборников.
Меняю вектор и вот что нахожу;
Казочка для дітей

Українська народна казка Поділля

Осіннього дня, коли був дуже сильний вітер, хлопчик Сашко пішов на прогулянку, не запитавши дозволу у мами. Та й заблудився там. А він любив дуже солодке. Тому з ним завжди була торбинка з різними солодощами. А коли він почав їсти їх, то обгортки від них викидав на землю.

В тому лісі був лісовик, який відповідав за нього. Він саме гуляв лісом і помітив папірці, які кружляли між деревами. Йому довго прийшлося працювати, щоб визбирати їх. Аж побачив Сашу, який сидів на пеньку і їв солодощі. Та й говорить до нього:

— Сашо, навіщо ти розкидаєш папірці?

Оглянувшись він побачив якогось дідка із зеленою бородою та паличкою, яка спалахувала різними кольорами. І нарешті насмілився запитати:

— Звідки ви знаєте моє ім’я, і хто ви такий?

— Я хто такий? Бачу ти взагалі казки не читаєш. У кожному лісі є лісовик, який доглядає за ним, і саме мене призначили на цю посаду.

— А хто вас призначив?

— Мешканці цього лісу. А от чого ти його забруднюєш?

— Ну, не знаю.

— Я зараз тебе перенесу в таке місце, на яке час не впливає. І ти відчуваєш усі страждання природи, яку люди їй завдають.