Украинская сказка ?

Леший в моём представлении...нууууу...как-то так

Вот ведь ,интересная штука произошла сейчас со мной : Берём и заносим в поисковик- "Самые популярные украинские сказки", ответ- только обложки сборников.
Меняю вектор и вот что нахожу;
Казочка для дітей

Українська народна казка Поділля

Осіннього дня, коли був дуже сильний вітер, хлопчик Сашко пішов на прогулянку, не запитавши дозволу у мами. Та й заблудився там. А він любив дуже солодке. Тому з ним завжди була торбинка з різними солодощами. А коли він почав їсти їх, то обгортки від них викидав на землю.

В тому лісі був лісовик, який відповідав за нього. Він саме гуляв лісом і помітив папірці, які кружляли між деревами. Йому довго прийшлося працювати, щоб визбирати їх. Аж побачив Сашу, який сидів на пеньку і їв солодощі. Та й говорить до нього:

— Сашо, навіщо ти розкидаєш папірці?

Оглянувшись він побачив якогось дідка із зеленою бородою та паличкою, яка спалахувала різними кольорами. І нарешті насмілився запитати:

— Звідки ви знаєте моє ім’я, і хто ви такий?

— Я хто такий? Бачу ти взагалі казки не читаєш. У кожному лісі є лісовик, який доглядає за ним, і саме мене призначили на цю посаду.

— А хто вас призначив?

— Мешканці цього лісу. А от чого ти його забруднюєш?

— Ну, не знаю.

— Я зараз тебе перенесу в таке місце, на яке час не впливає. І ти відчуваєш усі страждання природи, яку люди їй завдають.

Так хлопчик потрапив у місце, про яке, напевно ніхто не знав. Кожного дня збирав сміття, щоб було краще дихати. Минуло багато днів і ночей, і нарешті повернувся у рідний ліс. Лісовик уже там чекав.

— Ну що! Сподобалось?

— Ні.

— Ти хочеш повернутися додому?

— Дуже.

— Гаразд іди по доріжці з папірців і збирай їх. Якщо пропустиш хоч один, не знайдеш дороги. І дивись, щоб більше ти мені не попадався на очі.

Повернувшись додому, Сашко більше ніколи не смітив і завжди слухався маму.
Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
220 (6487). Казочка для дітей. СУС —. Записано 2009 року.
Оповідач: Нечай Антоніна Савівна (1932 року народження) Петрик Літинський район Вінницька область
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.

Удивляюсь безгранично, ожидала встретиться с лешим( лісовиком), но никак с фантиками от конфет, а если прочесть подпись, получается , что рассказала это(!) Антонина Савовна в 2009 году народную  подольскую сказку!!!!!

И леший , вероятно, вот такой?!